Книга “Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”
Дослідіть кордони та розширте їх

Важкий гофрокартон
У цьому розділі всі марки картону граматурою понад 1200 г/м² розглядатимемо як важкий гофрований картон. Звісно, багато традиційно працюючих гофрозаводів випускають картон вагою вище зазначеної, але це лише невеликий обсяг їх продукції, причому цей картон відносять до асортименту легких марок, що випускаються на заводах з виробництва важкого гофрокартону.
Як наслідок, на підприємствах з виробництва важкого гофрокартону конструкція та застосування продукції такі самі, як і на звичайних заводах гофротари.
Під час виробництва комбінованої упаковки важкий гофрокартон використовують у поєднанні з іншими матеріалами, і зазвичай це деревина. Картон використовують у якості панелей. Такий картон продають також і на підприємства, які не займаються упаковкою. Наведемо деякі приклади.

У розділі ми більше зупинимося на обладнанні та його експлуатації, на тому, як досягти випуску якісного важкого гофрокартону, працюючи на раціональній швидкості, та як досягти економічної ефективності.
У роботі здебільшого використовують такі самі технологічні принципи, що описані вище, але на деякі вузли потрібно звернути особливу увагу або використовувати обладнання, призначене для роботи з важким гофрованим картоном.
Деякі хочуть обладнання, розраховане на виробництво великого гофрованого профілю, наприклад, А, С і В, з можливими опціями для величезних профілів D або К. Більшу частину важкого гофрокартону продають у листах, і сьогодні листи досягають довжини до восьми з половиною метрів, тому, можливо, краще використовувати ширші гофроагрегати, про які йшлося у попередньому розділі. Важкий п’ятишаровий гофрокартон випускають на тій самій швидкості, що й звичайний тришаровий у 1990-х.
На машині з правильно підібраними технічними характеристиками легший п’ятишаровий картон випускають на швидкості близько 250 м/хв., а семишаровий — на близько 200 м/хв. Це пов’язано з удосконаленням технічних характеристик обладнання та системи управління, які забезпечують подачу необхідної кількості тепла на потрібний відрізок з наявністю досвідчених технологів та розумінням хімічного складу крохмального клею та процесу зчеплення.
Нові технології сприяють конкурентоспроможності гофрокартону в певному сегменті ринку та допомагають розширити сферу його застосування. Це прибуткова швидко зростаюча галузь промисловості.
На кожному гофропресі до вбудованих підігрівачів потрібно встановити додаткові вали для нагріву паром. Використовуючи додаткову систему нагріву, можна добре прогрівати важкі лайнери з обох боків, що покращить якість зчеплення полотна двошарового гофрокартону при роботі на достатній швидкості.
Якщо на машині у процесі виробництва використовують важчі та жорсткіші марки паперу, то до деяких вузлів машини, які оператори повинні знати досконало, висувають більше вимог. Наведемо декілька прикладів. Вакуумні підтримуючі напрямні не в змозі утримати кромку крафт-лайнера вагою 440 г/м² по рулону, і вона падає — потрібні підтримуючі механічні затискачі.
Для важчих марок паперу потрібен вищий рівень регулювання натягу, тому гальмівний пристрій на розкаті повинен мати високі технічні характеристики, і напрямні валики повинні бути встановлені паралельно на своїх місцях. Напрямні валики під накопичувальним мостом і розгінні вали ставлять на жорсткіші конструкції, щоб не було прогинів, які дадуть слабину на менш еластичному папері; вали роблять більшого діаметру, щоб зменшити навантаження від багатошарового паперу. Один або два виробники використовують для спеціальних замовлень на гофроагрегатах папір і картон вагою до 800 г/м².
Система управління відходами і крохмальний клей
Для товстих марок паперу рекомендують використовувати сплайсування з нульовим кінцем замість традиційного або стикового сплайсування, що навіть краще. В такий спосіб можна уникнути ефекту шишки, коли потовщений папір проходить через гофропрес і вузол склеювання; при цьому можуть збитися налаштування на агрегаті і утворитися довгі шматки розшарованого картону.
Під час розрахунку витрат на матеріал важливо зберегти кожен квадратний метр важких відходів, тому важливо якомога ближче синхронізувати сплайсування і зміну ширини проклеювання на гофропресі і вузлі склеювання.
Системи, призначені для зміни ширини проклеювання, що працюють у ручному режимі, не використовують на таких агрегатах. Крім того, картон після сплайсування потрібно синхронізувати на ротаційній різці і вузлі поздовжнього різання і бігування в сушильній частині так, щоб відходоутворюючі елементи на картоні помістилися на невеликому за довжиною шматку картону, який буде вирізаний і викинутий у відходи.
Зокрема, більше вимог до системи синхронізації при сплайсуванні висувають, коли в технологічному процесі задіяно сім шарів паперу, як при виробництві тришарового гофрованого картону.
Не можна недооцінювати значення клею у високопродуктивному технологічному процесі. Клей критично впливає на робочу швидкість і якість кінцевого продукту. У процесі виробництва звичайного тришарового гофрокартону різних марок клейова система повинна бути достатньо гнучкою (як і система контролю нанесення клею, система підігріву і сам гофропрес), тому рекомендують використовувати клейову кухню для приготування крохмального клею.
На кожному підприємстві існують свої методи співпраці з одним або кількома постачальниками крохмалю, і кожен для себе розробляє систему, яка задовольняє його вимогам, чітко дотримується цієї системи і захищає її слабкі місця.
Іноді виробники важкого гофрокартону випускають водонепроникний картон і/або картон з водовідштовхувальними властивостями. Вони використовують невеликі кухні для приготування клею і готують клей з високим вмістом абсолютно сухої речовини. У розчини, що застосовують на всіх шарах, додають водовідштовхувальні смоляні добавки, для верхнього шару семишарового гофрокартону використовують картопляний крохмаль, що містить близько 22% сухої речовини.
Попередній підігрів
Важливо приділити особливу увагу розташуванню підігрівачів перед пресом для виробництва тришарового гофрокартону. Тут повинен бути підігрівач для нижнього лайнера з регульованими важелями охоплення, який ставлять у передній частині гофропреса.
Для семишарового гофрокартону використовують або вертикальний підігрівач, що складається з чотирьох частин, плюс інший підігрівач, встановлений зверху на вузлі склеювання, або п’ять підігрівачів у вигляді перевернутої L, за якою слідують два вали для нагріву високого рівня, встановлені в лінію зверху на пресі для виробництва семишарового гофрокартону.
Вали для нагріву приводять в рух, використовуючи слідкуючий привід, який працює узгоджено з лінійною швидкістю. В разі нагріву верхівок гофри потрібно прагнути уникнути задавлювання великого профілю важкого гофрованого картону. Реверсивні приводи дають більший вибір для конфігурацій важелів охоплення і можуть бути корисними на деяких станціях.

Перед тим як вони зійдуться на пресі для виробництва тришарового гофрокартону, для всіх полотен повинні бути обрані правильні режими. Це точка, після якої не можна буде покращити якість картону, помилки далі за потоком не можна буде усунути.
Будь-яке полотно повинно мати рівне натягнення по всій ширині; на ньому не повинно бути вологих смуг і хвилястості. Профіль гофри повинен бути рівним, рельєф двошарового гофрокартону на накопичувальному мосту — однорідним, а рівень заповнення накопичувального мосту — постійним.
Гальмівна система на накопичувальному мосту повинна бути узгодженою і точною, система нанесення клею на вузлі склеювання — рівномірною по всій ширині і довжині полотна, без зайвих напливів, які можуть створити ефект пральної дошки. Двошарове полотно не повинно вібрувати між вузлом склеювання і пресом для виробництва тришарового гофрокартону (щоб уникнути ефекту легкого дотику, який може сильно вплинути на якість зчеплення).
Прес для виробництва тришарового гофрокартону
Сучасний прес для виробництва тришарового гофрокартону може бути оснащений системою управління тиском повітря, башмачним пресом і притискними планками. Найкращим засобом для виробництва важкого гофрокартону є добре відомі притискні вали. На сучасних агрегатах важливо використовувати систему швидкого управління температурними режимами і завантаженням нагрівальних плит.
Зчеплення знизу спостерігаємо, коли перші метри полотна з преса для виробництва тришарового гофрокартону піддають прямій обробці теплом, що надходить від нагрівальних плит крізь нижній шар лайнера.
Досягти зчеплення верхнього шару п’ятишарового або семишарового гофрокартону не так просто, тому що верхній шар знизу підтримує ряд верхівок гофри, а не жорстку плоску поверхню. Є різниця в зчепленні формуючого верхнього профілю, коли верхівки гофри збігаються з верхівками нижнього підтримуючого профілю, і коли профіль потрапляє між западин, особливо якщо спостерігаємо хвилястість на центральному лайнері.
Опір стисненню коробки сильно залежить від міцності центрального зчеплення, тому воно повинно бути настільки стійким, наскільки це можливо. Доведено, що кращого зчеплення можна досягти, використовуючи лінійний тиск по ширині машини, який можуть створити тільки важкі вали. Певні переваги дає концепція синхрофлют (синхронний гофрований профіль).
Верхнє зчеплення відбувається не за рахунок прямого пару, а за рахунок пару, що піднімається з нижнього лайнера. Оскільки пар конденсується, він вивільняє приховану теплоту, яка є паливом у процесі гелеутворення.
Це одна з причин, чому попередній нагрів важливий саме перед входом полотна на прес для виробництва тришарового гофрокартону. Для даної технологічної операції потрібен потік пару, що проходить через картон і потрапляє у (і крізь) сукно гофропреса, вільний від будь-яких низхідних потоків повітря або широкої зони завантаження. Подальша швидкість і якість залежать від швидкості схоплення клею.

Не важко уявити, як напружено повинні працювати прес для виробництва тришарового гофрокартону, його привід і сукна. Під час проходження картону по гофроагрегату на гофропресі температура повітря, що проходить через картон, підвищується до 135°C, при цьому випаровується великий об’єм води.
Під час випуску п’ятишарового гофрокартону шириною 2,5 м з профілем С і В і типовим складом крохмального клею 17 г/м² при 24% сухої речовини та швидкості 259 м/хв. закипає 2 тонни води на годину.
Вода піднімається з поверхні сукна у вигляді пари і викидається в атмосферу. Вибір високогігроскопічного і щільного сукна, а також його якісне технічне обслуговування і підтримання його волокон у відкритому стані мають велике значення для безперервного ефективного видалення об’єму вологи.
На практиці деяка кількість води залишається в картоні і бере участь у процесі поздовжнього різання, бігування і поперечного різання, що створює певні труднощі, особливо якщо сукно преса для виробництва тришарового гофрокартону забите клеєм або брудом, або стискає край картону при роботі з вузьким полотном.
На щастя, короблення на важкому гофрокартоні — не поширений дефект. Але якщо він все-таки проявляється, то приносить справжній хаос на ділянку друку і виготовлення коробки. Якщо такий картон потрапляє в машину, виробник несе великі втрати.
Перед тим як закінчити розмову про технологічний процес у мокрій частині, варто звернути увагу на деякі ноу-хау у секторі виробництва важкого гофрокартону. Так, було розроблено кілька цікавих альтернативних рішень з виробництва сплощеного картону, наприклад, використовували дуже важкі лайнери і тонкі флютинги; в іншому місці стандартний вузол склеювання випадково використовували як ламінатор аркушів для склеювання лайнерів без флютинга, при цьому технологічний процес закінчувався над пресом для виробництва тришарового гофрокартону і в сушильній частині.
Звичайно, незважаючи на те, що ці технологічні рішення реалізують на стандартному обладнанні, їх виконання вимагає особливого досвіду роботи і уважного ставлення до композиційного складу крохмального клею.
З розмаїттям профілів гофри і використанням комбінованих профілів, а також завдяки простій системі зміни касет з гофровалами різних профілів і використанню багатопрофільних гофропресів постійно розширюється ринок специфічної гофропродукції.
Сушильна частина гофроагрегату
На сушильній частині гофроагрегату, де випускається важкий картон, основна увага зосереджена на зусиллі притискання при поздовжньому різанні, поперечному різанні і бігуванні полотна і на товщині матеріалу, призначеного для різання і укладання в стопи.

Ротаційна поперечна різка повинна мати жорстку конструкцію і бути оснащена добре підігнаними ножами по всій різці. Перевагу віддають використанню подвійного ротаційного ножа на ротаційній різці, який гарантує чіткий зріз і якісний край.
Різка повинна впоратися з двома вказаними додатковими вимогами — товщина і граматура картону, призначеного для різання. Враховуючи, що різка має жорстку конструкцію, з вагою можна буде впоратися, але товщина листа картону вимагає уважного ставлення з боку системи управління приводами ножів.
Лезо ножа знаходиться в контакті з картоном довше в разі різки картону більшої товщини. Візьмемо, наприклад, картон 450 г/м² профілю В (товщина близько 3,4 мм або 1/8″). Лезо проникає в картон на 32 мм або 11/4″ в будь-якій точці по ширині, тоді як під час різки семишарового гофрокартону 2000 г/м² (товщина близько 16 мм або 5″) довжина проникнення становить більше 92 мм, або 31/2″.
Щоб забезпечити чистий зріз без зачепок або надривів країв, швидкість обертання ротаційного валу з ножами повинна змінюватися, щоб мати можливість забезпечити різання за найбільш підходящої швидкості руху картону, тобто за постійної лінійної швидкості, поряд з тим, що ножі встановлені по колу. Що товщий картон, то важче досягти чистого зрізу. Якщо перед вами стоїть таке завдання, спробуйте вирішити його, враховуючи пружину на лезі ножа!
Пружина забезпечує поступальний рух по ширині полотна, як при різанні ножицями. Таким чином, можна уникнути ударного навантаження та шуму.

В разі необхідності чисто відрізати широкий діапазон різних марок картону на різці можуть виникнути інші труднощі. Не прийнято налаштовувати ножі на якісну чисту різку найважчих марок картону, тому що під час різання тришарового гофрокартону або інших легких марок середній шар флютингу, всім на диво, не можна буде чисто відрізати — по всій ширині полотна з’являться закручені хвости.
Ці дефекти не можна виправити лише регулюванням ножів. Їх легко вирішити, але для цього виробник повинен розуміти фізику ножа та картону.

Вузол поздовжнього різання та бігування простіший. Важливий фактор — міцність підтримуючих стійок для бігувальних ножів, тому що на бігувальному вузлі дуже високий рівень притискання. Щоб спростити процедуру згинання клапана пізніше, при закриванні коробки, та підібрати товщину паперу, для важкого картону зазвичай використовують бігування по п’яти позиціях.
Рівень притискання під час бігування для ширшої та глибшої оснастки набагато вищий, ніж на традиційному вузлі поздовжнього різання та бігування, і цей вузол повинен бути достатньо міцним, щоб перешкоджати утворенню дефектів по краях картона та по центру.
Якість поздовжнього різання товстого картону завжди була незадовільною, під час бігування пошкоджувався край та з’являлася зморшкуватість, поки не почали використовувати один тонкий високошвидкісний ніж для поздовжнього різання наприкінці 1980-х. Ця система дозволяє отримати дійсно чистий різ без пошкодження краю, причому на вузлі поздовжнього різання та бігування утворюється менше пилу.
Конструктори, завдяки своєму досвіду, подовжили термін служби ножів (в середньому до понад 15 млн лінійних метрів) та збільшили швидкість процедури зміни ножів у разі їх поломки (менше двох хвилин). Для різних марок картону можна встановити певну швидкість обертання ножа.

Що більша довжина сушильної частини, то нижчий ступінь деформації картону. Картон спрямовують на верхню та нижню станції різання, щоб не пошкодити його. Плюс у тому, що на важкому картоні не виникає проблем, пов’язаних з управлінням полотном, які ми маємо з легким картоном, наприклад, хвилястості по краях та вильоту картону, якщо під напрямну кромку потрапило повітря на високій швидкості під час зміни замовлення.
І, нарешті, стопоукладач повинен бути розрахований на укладання досить великих важких листів картону, які швидко формують стопу завдяки товщині листа. Час циклу при зміні стопи відіграє важливу роль, як і питання транспортування величезних листів з гофроагрегату.
Для укладання використовують верхній стопоукладач, який формує стопу на транспортері на рівні підлоги. Для цього ідеально підходить стопоукладач з верхньою подачею. Його переваги — у простоті, він має простої та безпечний доступ для операторів і дуже короткий період зміни циклу. Його можна сконструювати в такий спосіб, щоб мати можливість складати в стопу дуже довгі листи, до 8,5 м (27 футів). Щоб завантажити такі стопи у вантажний автомобіль, одного навантажувача недостатньо!
Листи такого типу відвантажують як листовий картон, оскільки найширші переробні машини досягають у ширину приблизно 5 м (17 футів). Спеціальний важкий картон замовляє переважно уряд, для складів зберігання боєприпасів, а також хімічні компанії, яким потрібна упаковка для транспортування навалом гранульованих, порошкових та рідких хімікатів.
Є й інші, дещо дивні способи застосування, такі як ящики для термінового скидання вантажів з літака, тимчасове житло, труни, тимчасові домівки для полярних експедицій та багато іншого. Під час виготовлення більшої частини замовлень використовують спеціально оброблені лайнери та іноді флютинг, що додає виробничих проблем, які узагальнені в цій главі. З появою проблем з’являлися технології та обладнання, які дозволили забезпечити в подальшому конкурентоспроможність та стандарти якості, що сприятиме розширенню меж застосування важкого гофрованого картону.
Врешті-решт, — до питання про важкий гофрований картон, — у Франції є гофроагрегат для виробництва дев’ятислойного гофрованого картону! Що далі?
Легкий гофрований картон і мікрогофрокартон
Мікрогофрокартон — відносно новий продукт, який дуже швидко зайняв значний сегмент на ринку. Його основні характеристики — він легший, тонший та менш жорсткий порівняно зі звичайним картоном. У нього більше гофрів. Основна вимога — бездоганна поверхня для нанесення друку: більша частина такого картону розроблена безпосередньо для конкурування зі сплощеним склеєним та коробковим картоном.
Основні труднощі, що виникають під час виробництва мікрогофрокартону:
• виробник бажає використовувати раніше неможливо легкі марки картону;
• значно вища концентрація крохмального клею, що наноситься;
• дрібні канали для виходу пари та вологи уздовж гофрованих профілів;
• кінцевий продукт у сушильній частині достатньо гнучкий порівняно зі звичайним гофрованим картоном, і для його переробки потрібно застосовувати особливі технології, більш схожі з технологіями, що використовуються при виробництві картону;
• стопи важчі, і в стопі більше листів;
• бажання отримати вищу якість поверхні для нанесення друку.
Постачальники обладнання та оператори, які почали своє навчання наприкінці 1990-х, щойно спробували використовувати тонкий гофрований профіль, вирішують ці проблеми з великим успіхом.
Свого часу запровадження кожної легшої марки картону сприймали як дещо, що вступало в конфлікт з рівнем якості друку на поверхні картону. Як компроміс були розроблені тонші гофровані профілі (наприклад, G2, N та О), які дозволяють використовувати важчий лайнер для запечатуваної поверхні, причому отриманий картон не повинен бути занадто товстим, щоб його можна було переробити на стандартному обладнанні для переробки картону.
Сьогодні можна досягти економії у 30-40% за вмістом волокна, а у майбутньому очікують додаткове зниження завдяки роботі над удосконаленням використовуваних матеріалів та використанню нових технологій.
Спеціальний самонаклад переробляє заготовки для випуску гофротари на McDonald’s (США) для гамбургерів, де використовують гофрокартон з лайнерами та флютингом менше 53 і 44 г/м².
Оскільки в цій главі йдеться лише про гофроагрегат, ми повинні звернути увагу на вузли на машині, які впливають на випуск легкого картону або мікрогофрокартону. Для цього ми візьмемо легкий папір для гофрування (флютинг) граматурою 90 г/м² або менше та лайнери граматурою нижче 120 г/м².
Що стосується мікрогофри, ми розглядатимемо її як тонкий картон з профілем Е та низькою висотою, тобто 1,16 мм і нижче.
Легкий гофрокартон і мікрогофрокартон здебільшого виробляють у тісній взаємодії на гофроагрегаті. Картон з дрібним профілем дійсно важко переробити. При цьому важливо враховувати склад клею, оскільки є небезпека збільшення відсотка вологи в картоні, що надходить на прес для виробництва тришарового гофрокартону, до неприйнятного рівня.
1. Папір розмотують і транспортують по всій технологічній лінії з обмеженим натягом, стабілізованим поперек таким чином, щоб не було розриву полотна і короблення. При цьому використовують чутливу систему натягу, причому всі вали на розкаті, сукноведучі вали, підігрівачі, вали на гофропресі та вузлі склейки повинні бути паралельними та оснащені звукометричною станцією з мінімальним допуском.
Вали для стабілізації натягу (поперечні вали) ставлять у певних місцях, щоб компенсувати нерівність рулонів або знос машини та трохи збільшити періоди між проведенням техобслуговування, хоча щільний режим проведення попереджувальних ремонтів дуже важливий за використання жорстких матеріалів.
2. Легкий папір краще тягнеться і піддається вологій обробці, тому приводні вали для нагріву паром мають благотворний вплив, а розгінні вирівнюючі валики рекомендують ставити лише на вході на основні технологічні вузли (гофропрес і вузол склейки), полегшуючи в такий спосіб вихід паперу від центру. На сплайсерах ставлять подвійну систему контролю натягу, яка скорочує коливання натягу на самому сплайсері і відразу після нього.
3. Системи нанесення клею на гофропресі та вузлі склейки повинні бути точно вивірені за шириною та довжиною машини, повинні бути вивірені всі підшипники та відрегульовані зазори з допуском на долі міліметра. Процедуру потрібно виконати тому, що використовують крохмальний клей з високим вмістом сухої речовини для зменшення відсоткового співвідношення вологості в отримуваному продукті. Інакше картон буде деформований, і на його поверхні з’являться дефекти, які створять великі труднощі в ході подальшої переробки та завантаження в машину.
4. Використання гофропреса з притискним валом завжди створює труднощі під час переробки випущеної продукції, тому рекомендують ставити або систему м’якого притиску, або притискне полотно. Не лише притискні вали на агрегаті мають резонансну частоту зв’язків, коли верхівка гофри ніби прибивається до внутрішнього лайнера. Між двома металевими валами для зчеплення лінії клею за всією шириною полотна також виникає абсолютний тиск, який у будь-якому випадку протискає тонкий папір і впливає на міцність коробки. У процесі роботи дуже допомагає швидкий перехід на виробництво багатошарового гофрованого картону.
5. Гофровали потрібно точно відрегулювати відповідно до гофрованого профілю, який використовують у процесі роботи на швидкості, відповідній діапазону товщин використовуваного флютингу. Поверхні валів повинні бути достатньо гладкими та мати високий ступінь стійкості до зносу. Пам’ятайте, знос у 0,1 мм, який прийнятний для профілю В та вище, буде надмірним для профілю Е (9% висоти профілю) та нижче. Наразі єдиним рішенням є покриття гладким карбідом вольфраму.
6. Ідеальне рішення — використовувати на валах для нагріву паром моторизовані, стійкі до температур важелі охоплення.
7. Щоб отримати можливість виконувати необхідні регулювання для роботи з тонкими марками паперу, які відрізняються від звичайного паперу, потрібно адаптувати пароконденсатну систему на гофроагрегаті. В цілому, щоб уникнути надмірних змін розмірів, що може призвести до короблення картону або зморщування лайнерів, і забезпечити гарне зчеплення під час склеювання, роботи на мокрій частині, на підігрівачах та гофропресі потрібно використовувати якомога нижчі температури за підтримання відповідної робочої швидкості. Також і на пресі для виробництва тришарового гофрованого картону температура на нагрівальних плитах на вході повинна бути нижчою за температуру на наступних нагрівальних плитах. Під час традиційного процесу зазвичай все відбувається навпаки: на вході температура висока, а потім поступово знижується по мірі проходження по сушильному столу.
8. На вузлі склеювання потрібно звернути увагу на точність системи нанесення клею, про яку вже йшлося, а також на якість обробки поверхні клеєнаносного валу, що важливо для обмеження об’єму клею, що наноситься. Ведуться суперечки з приводу переваг використання притискного валу та башмачного преса як його альтернативи. Представники одного напрямку вважають, що використання притискного валу дозволяє скоротити час контакту, тоді як інші підтримують м’якшу та легшу систему з башмачним притиском, яка вимагає менше уваги з боку оператора. Обидві системи використовують у виробництві. Було проведено багато порівняльних випробувань, за результатами яких неможливо віддати перевагу тій чи іншій системі.
9. Крохмальний клей — важлива складова технологічного процесу в ході випуску легких марок картону. Сухий крохмаль змішують з водою, яка потрібна для набухання крохмалю до желеподібного стану (при цьому використовують тепло). Крохмальний клей подають на поверхневий шар паперу та виконують процедуру склеювання. Звичайна суміш містить близько 25% твердих речовин і лише 30% надлишкової води. Під час випуску мікрогофри у суміші крохмального клею зменшують об’єм води та збільшують вміст сухої речовини — понад 34% та понад 40% відповідно. Це пов’язано з тим, що використовують легші марки паперу, наносять більше клейових ліній, отримують мікроканали для виходу вологи уздовж гофрованих профілів. В’язкість клею та його концентрація повинна бути постійною та не змінюватися в разі зміни швидкості протягом всього періоду роботи. Іноді, в особливих випадках, наносять менше клею, до 2,5 г/см², і система нанесення клею повинна бути розрахована на цей об’єм. Всі нюанси можна обговорити та вивчити в лабораторії постачальника клею.
10. Що стосується преса для виробництва тришарового гофрокартону, важкі притискні вали можуть допомогти створити початковий контакт, але для подальшого зчеплення, безумовно, краще використовувати системи, менше деформуючі картон, — притискні пластини або башмачний прес. Поверхню нагрівальних плит потрібно ретельно мити. Інтенсивний абсорбент або полотно з відкритими осередками допоможе розсіяти вологу, і профіль гофри буде більш відкритим, що сприятиме кращому видаленню вологи уздовж гофрованого профілю.
11. У сушильній частині потрібно дотриматися двох нюансів під час виробництва особливих марок картону. Перший — аркуші досить крихкі, менш жорсткі порівняно зі звичайним картоном. Частково це завдяки його легшій структурі та тому, що жорсткість дрібного гофрованого профілю набагато менша вздовж і поперек полотна.
Другий — картон більш чутливий до деформації. Тому потрібно мінімізувати зазори на сушильних столах, щоб запобігти падінню картону вниз. Можливо, знадобляться верхні напрямні або обмежувачі, які перешкоджатимуть підйому та згинанню картону, якщо під нього потрапить повітря. Безперервний перехід з одного замовлення на друге, безсумнівно, допоможе зберегти контроль та швидкість під час зміни замовлення. Рекомендовано точне захоплення та прискорення різання аркушів на ротаційній різці. Вали подачі на різку повинні бути м’якими, щоб уникнути деформації, і, врешті-решт, повинна бути встановлена система точного контролю якості аркушів на транспортері стопоукладача.
12. Швидкість на стопоукладачі повинна бути оптимізована, особливо в місці звільнення транспортерів за зміни стопи так, щоб краї аркушів не деформувалися під час зіткнення з обмежувачем зворотного ходу. Тут не нав’язують жодних виробничих штрафів, оскільки питання про час зміни циклу стопи не модерували. Транспортери на виході повинні бути розраховані на важчі стопи, або висота стоп повинна бути обмежена.
13. Також важливо, щоб була точна система управління полотном на вузлі поздовжньої різки та біговки та на поперечній різці до стопоукладача. Якість стоп традиційного картону в цілому набагато краща, ніж якість стоп мікрогофрокартону, і якщо в майбутньому мікрогофрокартон буде конкурентоспроможним, то тут буде над чим попрацювати. Деякі виробники здобули вигоду з того, що направляли невеликі стопи з гофроагрегата на зіштовхувач та переформовували стопу, щоб досягти очікуваної якості.
Важливо ретельно стежити за машиною, особливо в зонах, де потрібне профілактичне обслуговування, за чистотою поверхні валів та нагрівальних плит, а також контролювати подачу крохмалю, пара, зазори, регулювання та рівні на агрегаті.
Ці питання важливі для високоякісного друку на мікрогофрокартоні. Зниження ваги традиційних коричневих коробок вимагає менше уваги до деяких із вказаних пунктів, але робота з економічною швидкістю, підтримання конкурентоспроможності, ретельна підготовка будуть добре винагороджені.
Всім зрозуміло, що недоцільно розглядати випуск легких гофрокартонів та мікрогофрокартонів серед традиційних робіт. Такі роботи добре виконувати на окремому гофроагрегаті або, якщо немає такої можливості, збирати та проганяти серіями після гарного чищення та переналаштування агрегату, налаштування пароконденсатної системи та приготування нової порції крохмального клею.
У цьому випадку добре мати невелику клейову кухню. Немає фізичних причин, чому на гофроагрегаті, який добре налагоджений і на якому регулярно проводять техобслуговування, з правильно підібраним гофрувальним профілем та гофровалами з поверхневою обробкою, не можна випускати профіль Е за 400 м/хв.
Мікрогофрокартон зарекомендував себе як гідний конкурент для звичайного та плоского картону, а також створив додатковий новий ринок продажів та можливостей для гофрокартону.
Крейдовані лайнери
Добре відомо, що особлива обробка потрібна для крейдованих лайнерів, коли їх переробляють на гофроагрегатах. Крейдований лайнер не пропускає вологу як крафт-лайнер або тест-лайнер, оскільки ущільнений шаром крейдовальної суспензії та каландруванням. Операторам, які працюють на гофроагрегаті, корисно знати, чому крейдовані або з покриттям лайнери користуються великим попитом, та як якість аркуша, що виходить з гофроагрегату, безпосередньо впливає на якість друку та переробки.
Короблення, зчеплення, хвилястість та якість профілю — потенційні питання, які мають бути вирішені на гофроагрегаті перед тим, як переростуть у дефекти, з якими стикнуться під час друку та переробки. Наступне керівництво розроблено спеціально для вирішення цих конкретних питань.
Кожен гофроагрегат має свої технічні характеристики та навколишні умови, тому однакові регулювання нечасто є ліками від усіх хвороб.
Крохмальний клей
За збільшення вмісту твердих речовин у крохмальному клею на вузлі склеювання до мінімум 29% можна досягти покращення зчеплення шарів та уникнути короблення. Якщо зчеплення пройшло нормально на гофропресі, то формулу змінювати не потрібно. Якщо в температурному режимі або технологічному процесі відбулися якісь зміни, то цілеспрямовано слід трохи відрегулювати температуру гелеутворення.
Полотно двошарового гофрокартону
Мета — утримати на цьому полотні якомога більше вологи, мінімізувавши попередній підігрів та кондиціонування. Відрегулюйте важелі охоплення на лінії гофропреса таким чином, щоб температура полотна на верхньому шарі лайнера була 82°C (180°F) або менше перед тим, як він потрапить на гофропрес.
Використовуйте вологий пар для попереднього кондиціонування флютингу, оскільки сухий пар не допоможе впоратися з коробленням. Збільште, відповідно, подачу крохмального клею та працюйте з повним накопичувальним мостом, щоб за можливості охолодити полотно. Приведіть у відповідність показник вологості на гофропресі на нижньому лайнері, наскільки це можливо.
Клеєнаносний вал і підігрівач
Тестування з йодом потрібно проводити регулярно, оскільки воно дає інформацію про структуру нанесення клею. Перевірте розмір осередку на клеєнаносному валу і переконайтеся, що він відповідає налаштуванням. Клеєнаносний, дозуючий і притискний вали повинні бути встановлені паралельно. Налаштуйте зазор і швидкість клеєнаносного валу так, щоб мінімізувати дефект хвилястості та максимально покращити зчеплення.
Не розміщуйте папір крейдованим шаром до підігрівача. Перевірте температуру нижнього лайнера з боку оператора та з приводної сторони перед тим, як полотно входить на сушильний стіл. Температура лайнера не повинна перевищувати 82°C (180°F), але і не коливатися на понад 3°C (5°F) з боку в бік. Температура, у поєднанні з рівним натягом по ширині полотна, важлива для контролю короблення.
Прес для виробництва тришарового гофрокартону
Сукно і підігрівальні плити повинні бути чистими та знаходитися на одному рівні. Притискні вали також повинні бути встановлені на рівні. Починайте з низьких температур на першій секції сушильного столу та поступово збільшуйте нагрів у наступних секціях. Це допоможе усунути дефекти відокремлення, розшарування та короблення, що виникають через сприски вологи на першій секції підігрівальних плит.
Система розпилення води позитивно впливає на контроль будь-якого зворотного короблення. Якщо гофроагрегат оснащений системою очищення паром для сукон, це дає додаткові переваги під час контролю короблення, додаючи вологості на полотно двошарового гофрокартону з боку гофри.
Температура нижнього лайнера повинна бути не вищою за 125°C (260°F) після виходу з сушильного столу та не вищою за 93°C (200°F) після виходу з охолоджувальної секції.

Поздовжня різка, біговка та якість різу
Гострі ножі, добре виставлені біговальні головки та коректні зазори захищають від пилоутворення, різки біговальними ножами та тріщин. Ножі поперечної різки повинні бути налаштовані так, щоб перешкоджати пилоутворенню та появі тріщин. Представлене тут керівництво виявилося корисним для багатьох операторів, які працюють на гофроагрегатах. Але оператори повинні самі визначити, що підходить для їх обладнання. І на завершення: щоб оптимізувати продуктивність гофроагрегату, важливо регулярно проводити попереджувальний ремонт та підтримувати гофроагрегат у хорошому робочому стані.
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ І
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ІV
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ V
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ VІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ VІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ VІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ІХ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ Х
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХV
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХVІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХVІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХVІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХІХ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХІV
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХV
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХVІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХVІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХVІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХІХ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХХ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХХІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХХІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХХІІІ
“Гофроіндустрія. У пошуках досконалості”. Розділ ХХХІV
![]() |
З питань придбання книги «Гофроіндустрія. У пошуках досконалості» звертайтеся до: Костянтина Шабуневича Тел. моб: +38 093 246 21 21 (Viber, WhatsApp, Telegram) [email protected] |














