Read in English
Читать на русском
Підбили підсумки минулого року з головою Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової промисловості.
— Нарешті ми зустрілися з Едуардом Леонідовичем, виконуючим директором Укрпапір. Розкажіть нам, як жила індустрія у 2023 році?
— Якщо подивитися на таблицю, то ми бачимо, що жодне підприємство, що входить до складу асоціації, не припинило свою виробничу діяльність. З 31 підприємства, які входять до складу нашої асоціації, шість підприємств оснащені паперовим обладнанням.
Ось таблиця підприємств, які не входять до складу асоціації. Червоним кольором виділені підприємства, які не працюють. Це, перш за все, Рубіжанський КТК, який припинив свою виробничу діяльність у зв’язку з бойовими діями в Луганській області.
Деякі підприємства були зупинені ще раніше. Основною причиною цього є зміни в режимі підприємств, викликані воєнним станом.
Ми провели порівняльний вибірок за виробництвом паперу, картону та гофроящиків у 2021 році, а також у 2022-2023 роках. І мушу зауважити, що найбільше падіння сталося у 2022 році.
Отже, падіння за виробництвом паперу склало 25%, за картоном – 54%.
Найбільше падіння сталося у 2022 році
Згадаймо події, що відбувалися у 2022 році, коли атакували всю територію України. Майже всі підприємства целюлозно-паперової галузі зупинили свою виробничу діяльність. І лише у третьому, четвертому кварталі почали трохи відновлювати виробництво.
У 2023 році можна відзначити, що сталася певна стабілізація виробництва. Почали розвиватися підприємства швидкого харчування, фастфуди, які потребують додаткової упаковки. Це також поштові відділення, це інтернет-посилки. Все це сприяє збільшенню обсягів споживання тароупаковочних матеріалів. Ну, і відповідно сангігієни.
Тому підприємства паперової промисловості, незважаючи на те, що в Україні відсутнє виробництво целюлози, опинилися в вигідному становищі щодо формування асортименту продукції та спеціалізувалися на використанні вторинного волокна.
При цьому виконуючи подвійну роль. Перше – це забезпечення потреб ринку в тарі, упаковці та гігієні. У нас практично вся ця продукція українського виробництва.
І друге – це захист екології. Підприємства працюють на вторинній сировині. Вони використовують макулатуру, причому того обсягу, який заготовляють. На жаль, цього не вистачає. Тому наші галузеві підприємства докладають усіляких зусиль, щоб створити додаткові можливості для підвищення ефективності збору вторинної сировини.
Крім того, незважаючи на ті проблеми, які сьогодні викликані бойовими діями, наше підприємство займається розвитком своєї технічної бази, модернізацією, оновленням обладнання, розширенням асортименту виробленої продукції.
Прикладом може служити Київський КБК, Жидачівський ЦБК, а також Кохавинська ПФ, де освоюють нові види продукції і при цьому дуже активно входять на споживчий ринок зі своєю продукцією.
Найголовніше – галузь не почала панікувати. Це, перш за все, тому що підприємства змогли зберегти свій потенціал працівників. Це також дуже важливо, адже підготувати фахівця-паперовика потрібно роки. Тому це другий факт.
Найголовніше – галузь не почала панікувати
Третє – це те, що активно всі підприємства включилися в пошук нових ринків збуту своєї продукції.
Проблеми ми бачимо. Це, на великий жаль, пов’язано з тим, що наші колеги, наші партнери, як ми їх називаємо, не завжди адекватно підходять до підтримки України в сучасних умовах, не розуміючи, чи не бажаючи розуміти, що ці воєнні дії можуть охопити і цілий ряд інших територій інших країн.
— Ви маєте на увазі блокування кордону?
— Блокування кордонів впливає на економіку України. Сподіваємося, що наші уряди домовляться і що будуть знайдені шляхи нормального співробітництва.
— Кого за цей час асоціація прийняла до себе в лави?
— Ми в минулому році, незважаючи на такі бурхливі події, прийняли до наших лав компанію Blumi, одеського виробника сан гігієни. В цьому році ми прийняли до асоціації компанію Зелений парк в Хмельницькій області, місто Ізяслав – це виробник картону та паперу з макулатури.
На великий жаль, ми втратили такого великого виробника як Рубіжанський КТК.
— Тобто це втрати…
— Десь, мабуть, 30%. У сукупності йде тарний картон, плюс папір для гофрування.
Що стосується Трипільського комбінату, він працював на картоні та на папері, які виробляв Рубіжанський комбінат. Але коли комбінат зупинився, у Трипільського ПК виникла гостра проблема з забезпеченням напівфабрикатами. Тобто картоном та папером.
У них є гофроагрегат та є висічка. Вони шукали нового постачальника. І одним з таких реальних постачальників стала паперова фабрика Зелений парк.
Вони сьогодні виробляють тестлайнер і флютинг і постачають їх на Трипільський комбінат десь до 20 000 тонн на рік.
За підсумками 2023 року всі підприємства, які входять до складу асоціації та які надають свою інформацію, виробили близько 540 000 тонн паперу та картону. Всі інші виробили за минулий рік всього лише близько 40 000 тонн.
— Ті, хто не є членами асоціації, фактично виробляють менше 10%.
— Виходить 7%. Члени нашої асоціації виробляють 93%. Хочу підкреслити найголовніше: галузь продовжує працювати.
— Індустрія якимось дивом збереглася і продовжує працювати.
— Роганська фабрика запустилася минулого року. Три роки, тобто з 2019-го по 2021-й, вона стояла без роботи. Зараз змінилося керівництво, прийшов новий директор – амбітний молодий чоловік, який впевнений, що він зможе запустити підприємство і зробити його працездатним.
Вони поки що не члени асоціації. Я провів переговори з директором наприкінці минулого тижня. Сподіваюся, що фабрика в майбутньому приєднається до асоціації.
— Дунапак у Ходорові придбали гофроагрегат і вже запустили його…
— Гофроагрегат уже запустили. Він працює. Вони, на мою думку, навіть евакуювалися з Олешок.
— Вони звідти забрали гофроагрегат, так?
У мене була така інформація, що вони його забрали.
— Як це сталося? Неймовірно.
— Молодці!
— Якщо це так, то це, звісно, окреме кіно можна знімати
— У нас, як кажуть, теж «окреме кіно». Ми схиляємо голову перед діями Михайла Федоровича Титикало, який в цих умовах зміг вирішити проблему розвитку виробництва сангігієни на Кохавинській паперовій фабриці.
Як ви, напевно, пам’ятаєте, на фабриці були встановлені дві папероробні машини, які працювали на 100% макулатурі, тобто виробляли основу, переробляли конвертинг в туалетний папір, в паперові рушники.
А потім Михайло Федорович поставив завдання розвинути виробництво. На щастя, була площадка, де можна було розміститися. І він практично на порожньому місці створив виробництво основи сангігієни та лінії по конвертингу з 100% целюлози.
Сьогодні конвертингова лінія працює, правда, поки на привізній основі. А машина вже змонтована, запущена, отриманий перший рулон. Але тепер там остаточно вирішують питання з постачальником обладнання, з італійцями, по введенню її в експлуатацію.
— Минулого року, коли кордон з Польщею був закритий і не ввозилася макулатура, потім ще Румунія. Потім ще й Словаччина. Яке рішення ви бачите? Тобто, я так розумію, в Україні все одно є дефіцит макулатури, залежний від зовнішніх поставок.
— Ось моя точка зору. Польські фермери заблокували експорт зерна з України. Я задаю питання: а хто покупець? Ми ж з вами не будемо возити це зерно в кишені на ринок. Значить, контракти укладаються заздалегідь. З кимось із польських споживачів, яким вигідно купувати зерно в Україні, а не в Польщі. Питання до польських аграріїв: визначте, що вам заважає знизити собівартість вашої вітчизняної продукції, щоб ваш виробник купував вашу продукцію, а не українську, наприклад. Ось рішення.
— Або диверсифікувати ринки.
— Простіше заблокувати. Використати геополітичний фактор і все.
Що стосується блокування на паперову продукцію, яка ввозиться з Польщі. Її сюди також не пускають.
Скажіть, а чому? Поляки ж несуть втрати. Укладені контракти на продукцію, на офсетний папір, наприклад, папір, який не виробляється в Україні. І ми не можемо завезти через те, що закрили кордон.
У нас раніше одним з великих споживачів нашої продукції була Росія. І російська продукція в Україні також була. Але целюлоза практично вся йшла з Росії. Звичайно, це змінилося. Але разом з тим сьогодні целюлозу ми також імпортуємо в невеликій кількості, десь порядку 40 000 тонн у минулому році. В основному працюємо на макулатурі. Целюлозу веземо з Аргентини, з Уругваю, з Бразилії. Уявляєте собі, які це транзитні витрати?
— Едуард Леонідович, дякую Вам за інтерв’ю!
— Дякую вам за візит. До швидких зустрічей!
corruga.expert
