Підбили підсумки 2024 року з головою Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової індустрії.
— Як пройшов рік у галузі? Які були досягнення? Які втрати?
— Насамперед, хочу нагадати, що собою являє целюлозно-паперова промисловість України. Підприємств, оснащених машинами для виробництва паперу та картону, в Україні 27. З них діють 19, а 8 підприємств на сьогодні не працюють.
Ці підприємства були зупинені через різні об’єктивні та суб’єктивні причини ще до 2014 року.
Минулого року виникло чимало проблем, що призвели до значних втрат людських ресурсів і виробничих потужностей.
Однак, до кінця 2024 року наші підприємства змогли подолати цей спад і вийти зі шоку, спричиненого раптовим нападом Росії на Україну. У 2024 році підприємства почали працювати у більш-менш стабільному режимі. Було вироблено 604 тисячі тонн паперу та картону, 590 мільйонів квадратних метрів гофрованої тари і упаковки.
Якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком, у 2024 році спад виробництва паперу та картону становив 15–37%. Якщо ж порівнювати 2024 рік із 2023 роком, то виробництво паперу зросло майже на 100%, а виробництво картону збільшилося на 20,5%.
Хочу відзначити, насамперед, Кохавинську паперову фабрику, яка ввела в експлуатацію додаткову папероробну машину в сучасних умовах, а також Київський картонно-паперовий комбінат, який весь цей час не припиняв виробництво.
До цього списку також належать Понінківська картонно-паперова фабрика, Малинська паперова фабрика, Ізмаїльська і Львівська картонно-паперові компанії та інші.
Серед проблем, з якими зіштовхнулися наші підприємства у 2024 році, я б виділив п’ять найзначущих, що стосуються не лише нашої галузі, а й економічного потенціалу загалом. Найбільшим ризиком залишається війна, яка впливає на всі сфери життя, включно з втратами людей, територій та виробничих потужностей.
Наступною проблемою є поглиблення міграційних процесів. У 2022–2023 роках велика кількість людей залишила Україну. Це спричинило дефіцит висококваліфікованих кадрів, які мають відповідну підготовку і досвід роботи з технологічним обладнанням для виробництва паперу та картону. Питання кадрового забезпечення залишається гострим.
Також слід зазначити низькі темпи залучення інвестицій, які є вкрай необхідними для відновлення та розширення виробництва. Дефіцит фінансових ресурсів виник через порушення ланцюгів постачання сировини та продукції, що призвело до втрати валютних надходжень від експорту. Блокування кордонів сусідніми країнами додатково підвищило виробничі витрати та погіршило конкурентоспроможність української продукції.
Іншим важливим ризиком є висока невизначеність у сфері безпеки, дефіцит енергоресурсів і коливання валютних курсів.
Незважаючи на всі ці негативні чинники, наші підприємства продовжують працювати. Ми втратили лише три підприємства, які були зупинені через війну, включно з Рубежанським картонним комбінатом.
Асортимент продукції залишається досить різноманітним: тара, упаковка, картонні ящики, пакувальний папір, санітарно-гігієнічна продукція, зокрема туалетний папір, серветки та паперові рушники.
Асоціація постійно моніторить ринок картонної та паперової продукції і займається вирішенням поточних проблем наших підприємств. У 2025 році планується продовжити роботу в цьому напрямку.
Підсумовуючи, рік був складним і напруженим. Якщо порівнювати підсумки роботи наших підприємств у 2024 році з 2023 роком, то виробництво паперу зросло на 18%, а виробництво гофротари – на 12,3%.
Підприємства продовжують працювати завдяки наполегливій праці наших трудових колективів і акціонерів, і це відображається у позитивних показниках їх роботи.
— Едуард Леонідович, скільки на сьогодні членів асоціації УкрПапір? Хто, приєднався в минулому році? Розкажіть про динаміку.
— Асоціація виникла в 2003 році. Минулого року ми відзначили її 21-рік. На початку це було об’єднання 14 підприємств. Зараз у складі Асоціації 34 підприємства.
Минулого року до складу Асоціації приєдналися нові компанії, і у нас вже є заявки на вступ від нових членів, які будуть розглянуті на президії. Асоціація відкрита для спілкування та співпраці з зацікавленими організаціями.
Асоціація об’єднує не лише безпосередньо виробників картону, паперу, виробів з картону та паперу, але і компанії імпортують продукцію, які працюють на ринку картонно-паперової продукції в Україні.
Імпорт складається головним чином з продукції, яка не виробляється в Україні нашими підприємствами. Це чиста целлюлоза, папір для письма, офсетного друку, папір для офісної техніки, крейдований папір, папір з покриттям, ламінований. Загалом, згідно з УКТЗЕД, це 23 товарних позицій.
Одне з головних завдань Асоціації – розробка стратегічної програми розвитку галузі до 2025 року.
Головне завдання полягало у забезпеченні наших підприємств первинним волокном та напівфабрикатами, тобто целлюлозой. Переважно наші підприємства працюють на макулатурі. У минулому році було використано 600 тисяч тонн макулатури, з яких 150 тисяч тонн – це вторинна сировина, імпортована з-за меж України. Водночас, було спожито всього 60 тисяч тонн целюлози.
Сьогодні лише чотири підприємства використовують целлюлозу: Київський картонно-паперовий комбінат, Кохавинська паперова фабрика, Малинська паперова фабрика та Львівська картонно-паперова компанія. Інші підприємства працюють на макулатурі.
Одним із завдань Асоціації було створення виробництва целюлози в Україні. Була розглянута можливість виробництва целюлози із соломи однорічних рослин. Розроблено техніко-економічне обґрунтування та пілотний проект у Київській області. Проведено переговори з компанією, яка володіє екологічно чистою технологією виробництва целюлози з соломи. Потреба у фінансуванні складала 90 мільйонів євро. Асоціація не мала цих коштів, тому проводився пошук інвесторів. Події, що відбулися з 2014 року, не дозволили залучити такі інвестиції.
Сьогодні співпраця з аграріями продовжується в напрямку використання соломи однорічних рослин та технічного канабісу. Поки що в Україні солома не використовується для виробництва первинного волокна, але ми знайомилися з відповідним виробництвом у Китаї, Італії, Іспанії та Фінляндії. До війни було відправлено солому до Фінляндії для тестування на обладнанні фінської компанії, і результати були позитивними.
— Скільки % виробляють члени асоціації та інші підприємства?
— Члени Асоціації виробляють приблизно 70% від загального обсягу виробництва паперу та картону в Україні. Решта 30%.
Сировинна база в Україні складає 543 тисячі тонн макулатури заготовлено в Україні, та 160 тисяч тонн імпортовано.
— З яких країн був імпорт?
— Основні країни-постачальники – Польща, Словаччина, Німеччина та Румунія. Проблем з імпортом макулатури у нас немає.
Значний розвиток отримали процеси роздільного збору відходів, що позитивно вплинуло на заготовку макулатури.
Ціни на макулатуру постійно коливаються. Наприклад, у січні 2024 року макулатура коштувала 7000 гривень за тонну, а у січні 2025 року – вже 6400 тисяч гривень за тонну. Це відображається на вартості готової продукції, яка зменшується.
Також хочу зазначити, що ставка імпортного ввізного мита на макулатуру – нульова. У нас на всю продукцію мито нульове.
Та ще тоді, коли Україна входила до вільного ринку. Були певні вимоги до всіх галузей. Були раніше укладені угоди, а після того, як Україна підписала декларацію про вільні стосунки з іншими ринками, ставки були встановлені на рівні нуль відсотків. І тепер наша продукція при імпорті обкладається тільки ПДВ в розмірі 20 відсотків.
— Едуард Леонідович, який % переробки вторинної паперової сировини, в Україні?
— Виробництво склало 630 тисяч тонн паперу і картону в минулому році. На нього було витрачено 702 тисяч тонн макулатури і 62 тисяч тонн первинного волокна. Вього витрати волокна склали 764 тисяч тонн. Отже, для виробництва однієї тонни паперу чи картону витрачається 1,24 тонн макулатури. По целюлозі використовується один до одного.
Фактично 90 відсотків паперу на картону виготовлені вторинному волокні, 10 відсотків на первинному. За кордоном, сьогодні цей показник трохи менший, через те, що у нас майже не виробляється чиста целюлоза.
— Чи достатньо 10 відсотків первинного волокна в ланцюжку виробництва для того, щоб не падала якість волокна?
— Розумієте, є свої технологічні вимоги до використання вторинного волокна. Наприклад, Київський Картонно-Паперовий Комбінат виробив картон з макулатури, з нього зробив гофротару, яка була використана торговельними мережами для доставки продукції. Після використання ці картонні ящики повертаються знову у виробництво, тобто повторне використання. Таких повторних циклів може бути максимум шість-сім. Після цього волокно втрачає фізико-механічні показники, руйнуються гідроксильні групи, і його вже неможливо використовувати.
Тому вихід з цієї ситуації – імпорт в Україну вторинного волокна з-за кордону, яке вироблене з первинної целюлози. Таким чином, підтримується якість волокна.
— Ми бачимо фактичний ріст виробництва паперу, гофротари та картону, і ця продукція залишилася в основному в країні. Але за рахунок чого це відбулося? Економіка в стагнації, міграційна політика погіршилася, інвестиційний клімат не покращився, війна триває. Як вдалося досягти значного росту?
— Якщо порівняти з 2021 роком, то падіння було незначне – близько 15-20 відсотків. Але попит на нашу продукцію зберігся, підприємства працюють не на склад, а на конкретні замовлення споживачів. Асортимент розширюється, підвищується якість продукції. Наприклад, Київський Картонно-Паперовий Комбінат освоїв виробництво товарного картону з меншою масою на квадратний метр. Це дозволило збільшити виробництво та задовольнити попит.
— Едуард Леонідович, Ви сказали, що 100 тисяч тонн целюлози і деревної маси було імпортовано в Україну. А скільки продукції було експортовано з України?
— На експорт припадає 22% паперу та картону. В абсолютних одиниця це 140 тисяч тонн готової продукції.
— Ми не можемо оминути кадрове питання, а саме питання мобілізації. Як підприємства справляються з тим, щоб не втратити кваліфіковані кадри чоловічої статі, держава дає квоти бронювання для чоловіків паперової галузі?
— Розумієте, серед наших проблем у минулому році одним з найважливіших стало питання дефіциту трудових ресурсів на ринку праці. Існує певний порядок бронювання фахівців наших підприємств, які визнаються важливими для економіки держави. Наші підприємства мають такий статус. Відповідно до цього встановлені квоти призову на військову службу. Ви знаєте наше підприємство. Були на наших підприємствах і бачили, що обладнання достатньо складне, автоматизовані лінії потребують кваліфікованої праці фахівців з досвідом роботи на такому обладнанні. Проблема дефіциту таких спеціалістів значна, їх неможливо підготувати за місяць. Нестача робітничих кадрів також відчувається, підприємства організовують курси підвищення кваліфікації, навчання. Зараз залучають значною мірою жінок до роботи на електрообладнанні. Потрібно шукати всі можливості.
Обсяг призову з підприємства дорівнює не більше 50 відсотків від людей призовного віку. На сайті Київського картонно-паперового комбінату завжди є оголошення щодо вакансій.
Підприємства працюють. Ви бачите по показниках того ж Київського КПК, підприємства, яке є власністю австрійської компанії. Підприємство працює за багатьма напрямками: соціальний, економічний, екологічний, має значну кількість програм.
— Чи покращилася ситуація з видачею кредитів для виробників в Україні? Минулого року були проблеми з цим.
— Підприємства працюють за рахунок власних коштів, прибутку від виробничої діяльності та кредитування банків. Раніше вітчизняні банки пропонували кредити під значні відсотки, тому підприємства користуються кредитами імпортних фінансових інституцій. Наприклад, Кохавинська паперова фабрика використовує власні кошти та кредити іноземних банків для будівництва.
Такі кредити це добре, що в нас є альтернативи з іноземних банків.
Треба бути конкурентоспроможними, щоб банки давали такі кредити. Вони вивчають ситуацію і ризики, пов’язані з поверненням кредитів. Підприємства зарекомендували себе як гарантовані партнери.
— Едуард Леонідович, хочете підвести підсумки?
— Так, можу підкреслити, що галузь працює, незважаючи на те, що ситуація дійсно складна: кожної ночі, кожного дня ми чуємо звук сирен. Потрібно приймати заходи для захисту персоналу підприємств і збереження обладнання. Ми сподіваємося, що 2025 рік буде кращим за 2024 рік.
— Так, дякую, це точно.
— Я вдячний вам за публікації на вашому сайті. Достатньо цікава інформація, особливо щодо динаміки змін цін на українську продукцію. Індекси щомісячні. Дивлюся на ці показники і черпаю корисну інформацію. Дякую вам за співпрацю.
— Едуард Леонідович, дякуємо за інтервью!
corruga.expert
